ПОСМУТИТИ, ЧУ́, ТИ́Ш,
Посмутити, чу́, ти́ш, гл. Опечалить (многихъ). Грин. III. 494. Гей як заплачу, весь рід посмучу. Чуб. V. 755.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 365.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ПОСМУТИТИСЯ, ТИМО́СЯ, ТИТЕ́СЯ, →← ПОСМУГУВАТИ, ГУ́Ю, ЄШ,